Хвороба Бехтерева, або анкілозуючий спондиліт — це хронічне запальне захворювання хребта та крижово-клубових суглобів, яке поступово обмежує рухливість і змінює якість життя. У сучасній медичній літературі частіше використовують назву «анкілозуючий спондиліт», тоді як термін «хвороба Бехтерева» поступово виходить з ужитку. На ранніх стадіях захворювання часто плутають із перевантаженням, остеохондрозом або звичним болем у спині.
Далі — про механізм розвитку, перші симптоми, діагностику, лікування та ознаки, з якими варто звернутися до лікаря без затягування.
Хвороба Бехтерева — це системне ревматологічне захворювання з групи аксіальних спондилоартритів. У міжнародній практиці використовують назву анкілозуючий спондиліт, а ширший сучасний термін — аксіальний спондилоартрит (axial spondyloarthritis).
Запальний процес починається переважно в крижово-клубових суглобах, тобто в зоні з’єднання таза з нижнім відділом хребта. Далі запалення переходить на міжхребцеві суглоби, зв’язки та місця прикріплення сухожиль до кістки.
При хворобі Бехтерева імунна система підтримує хронічне запалення, що призводить до болю, скутості, втрати рухливості хребта і формування кісткових містків між хребцями.
Єдиної побутової причини в анкілозуючого спондиліту немає. Він розвивається поступово. Факторами ризику хвороби вважаються:
HLA-B27 — важливий генетичний маркер. Але він не означає готового діагнозу. Частина людей має цей ген і ніколи не стикається із захворюванням. Тому діагноз ставлять лише в комплексі із симптомами, оглядом і візуалізацією.

Симптоми хвороби Бехтерева розвиваються повільно. Людина місяцями живе з болем у поперековому відділі, списує його на сидячу роботу, спорт або втому, а запалення в цей час продовжує працювати.
Типовий старт — біль у спині понад три місяці. Він посилюється в нічний час, будить під ранок, супроводжується ранковою скутістю і слабшає після руху.
Для запального болю характерні чіткі ознаки:
Якщо біль і дискомфорт у спині полегшується після руху, а не після лежання, це вже не схоже на звичайне механічне перевантаження.
Основні симптоми хвороби пов’язані з хребтом, суглобами та місцями прикріплення зв’язкового апарату. У частини пацієнтів додаються позасуглобові прояви, які теж важливі для діагностики.
Найчастіші ознаки:
Окремий тривожний симптом — раптове почервоніння ока з болем і світлобоязню. Так проявляється увеїт, який часто пов’язаний зі спондилоартритами й потребує термінового огляду офтальмолога.
Перебіг захворювання залежить від активності запалення, швидкості встановлення діагнозу, лікування та способу життя. Без контролю хвороба поступово переходить від функціонального болю до структурних змін.
Умовно виділяють кілька етапів:
На пізніх стадіях людина втрачає здатність нормально нахилятися, повертати корпус і розправляти грудну клітку. Тому від ранньої діагностики залежить можливість зберегти рухливість пацієнта в майбутньому.
При хворобі Бехтерева найчастіше страждають крижово-клубові суглоби, поперековий відділ, грудний відділ і шийна зона. Запалення поширюється вздовж осі тіла. Тому патологію називають аксіальною, тобто осьовою.
З часом уражаються не лише суглоби. У процес втягуються зв’язки, капсули, міжхребцеві з’єднання та ентези — ділянки, де сухожилки й зв’язки прикріплюються до кістки.
Периферичні прояви теж важливі. У частини пацієнтів болю в суглобах передує або супроводжує біль у спині, а запалення великих суглобів різко знижує здатність ходити, працювати й переносити фізичні навантаження.
Діагностика хвороби Бехтерева потребує комплексного підходу. Діагноз встановлюють за сукупністю скарг, огляду, лабораторних показників і знімків.
Під час огляду лікар оцінює:
Для оцінки рухливості застосовують функціональні тести:
Такі тести показують реальний вплив захворювання на тіло і дозволяють вибрати подальшу тактику лікування.
Лабораторні аналізи допомагають оцінити активність запалення і виключити інші причини болю. До базового набору входять:
Нормальні показники СРБ або ШОЕ не скасовують діагноз. При анкілозуючому спондиліті структурні зміни можуть бути видні на рентгені, а активне запалення — на МРТ.
Інструментальна діагностика включає:
Повністю вилікувати хворобу Бехтерева сучасна медицина не може. Але правильна терапія зменшує біль, пригнічує запальний процес, зберігає рухливість і знижує ризик грубого зрощення хребців.
Основні напрямки лікування:
Медикаментозне лікування підбирає ревматолог. Самостійна заміна препаратів, переривання біологічної терапії або тривале вживання НПЗП без контролю створюють проблеми для шлунку, нирок, серцево-судинної системи та самого перебігу хвороби.
Рух при хворобі Бехтерева працює як частина терапії. Спокій не лікує запальний біль у спині, а тривала малорухомість пришвидшує втрату амплітуди.
Найкорисніші напрямки:
Фізичні навантаження потрібно дозувати розумно: краще займатися під контролем реабілітолога та йти по заздалегідь визначеній програмі.
При активному загостренні програму вправ коригують. У стабільний період навантаження поступово збільшують, щоб підтримати м’язи, дихання й рухливість хребта.
Прогноз при хворобі Бехтерева напряму залежить від часу встановлення діагнозу і контролю запалення. Людина, яка почала лікування на ранніх стадіях, має значно кращі шанси зберегти нормальну поставу.
Без лікування захворювання призводить до стійкого болю, втрати рухливості, анкілозу, деформації хребта і високого ризику переломів при падінні. Зрощений хребет стає менш гнучким. Травми переносяться важче.
До можливих ускладнень належать:
Звернутися до лікаря потрібно, якщо біль у спині триває понад три місяці, посилюється вночі, супроводжується ранковою скутістю або слабшає після руху.
Для хвороби Бехтерева ранній огляд — це найкоротший шлях до контролю болю, збереження рухливості та комфортного життя.
1300 грн.
Первинна консультація ревматолога — провідного спеціаліста
1000 UAH
Repeated consultation of a rheumatologist — leading specialist