Біль у коліні під час ходьби, скутість після тривалого сидіння, труднощі зі сходами або відчуття, що суглоб уже не витримує звичного навантаження, можуть бути проявами остеоартрозу. У побуті цей стан частіше називають артрозом колінного суглоба або гонартрозом.
Остеоартроз — хронічне захворювання, при якому зміни відбуваються не лише в суглобовому хрящі. До патологічного процесу можуть залучатися субхондральна кістка, синовіальна оболонка, зв’язки та інші структури суглоба. Тому лікування не зводиться до спроби «відновити стертий хрящ», а спрямоване насамперед на зменшення симптомів, підтримання рухливості, сили та здатності людини нормально користуватися коліном.
Одним із додаткових методів, які можуть використовуватися в комплексному консервативному лікуванні, є високоінтенсивна лазеротерапія HILT. Її завданням є робота з болем і функціональними обмеженнями, але лазеротерапія не замінює рухову активність та інші складові лікування остеоартрозу.
Колінний суглоб постійно витримує значне навантаження, а його нормальна робота залежить від стану хряща, кісткової тканини, менісків, зв’язок, м’язів та інших структур. При остеоартрозі поступово змінюється весь суглобовий комплекс, а не тільки поверхня хряща.
Ці зміни не завжди прямо відповідають інтенсивності симптомів. У людини можуть бути помітні ознаки остеоартрозу на рентгенограмі та відносно невеликий біль, тоді як в іншого пацієнта функціональні обмеження можуть бути значними. Саме тому лікар оцінює не лише знімок, а й скарги, рухливість суглоба, силу м’язів, характер навантаження та те, наскільки проблема впливає на повсякденне життя.

На ранніх етапах біль часто пов’язаний із навантаженням і зменшується після відпочинку. Людина може помічати його після довгої прогулянки, фізичної роботи або тренування, хоча раніше таке саме навантаження не створювало проблем.
У міру розвитку захворювання симптоми можуть виникати при звичайних повсякденних діях. Для остеоартрозу колінного суглоба характерні:
Інтенсивність симптомів може змінюватися. Періоди відносно хорошого самопочуття іноді чергуються із загостреннями після незвичного або надмірного навантаження.
Остеоартроз рідко має одну конкретну причину. На його розвиток впливає поєднання вікових, механічних, метаболічних та інших факторів, а ризик може збільшуватися після попередніх травм коліна або операцій на суглобі.
Важливу роль відіграє і навантаження, але це не означає, що колінний суглоб потрібно максимально берегти від руху. Навпаки, недостатня фізична активність може сприяти зменшенню м’язової сили та погіршенню функції. Завдання полягає в тому, щоб підібрати навантаження, яке людина здатна переносити, і поступово підтримувати або розширювати її фізичні можливості.
Діагностика починається з розмови з пацієнтом та клінічного огляду. Лікар оцінює локалізацію і характер болю, рухливість коліна, стабільність суглоба, силу та інші ознаки, які допомагають визначити можливе джерело симптомів.
За необхідності виконують рентгенографію. На знімках можна побачити характерні структурні зміни, зокрема звуження суглобової щілини, остеофіти та зміни субхондральної кістки. МРТ потрібна далеко не кожному пацієнту з підозрою на остеоартроз і використовується тоді, коли клінічна ситуація потребує детальнішої оцінки структур суглоба або уточнення іншого можливого діагнозу.
Розповсюджене пояснення артрозу як простого «стирання хряща» створює хибне враження, що після появи змін суглоб неминуче буде лише погіршуватися. Насправді структурні зміни не визначають наперед рівень болю та функціональні можливості людини.
Навіть за наявності остеоартрозу можна працювати над силою м’язів, рухливістю, переносимістю навантаження та контролем симптомів. Саме функціональний результат — наскільки людина може ходити, працювати, займатися звичними справами та фізичною активністю — є одним із ключових орієнтирів лікування.
Тактика залежить від вираженості симптомів, функціональних обмежень, супутніх захворювань та потреб конкретної людини. Для більшості пацієнтів лікування починається з консервативних методів.
Важливе місце займає фізична активність та терапевтичні вправи. Програма може бути спрямована на зміцнення м’язів нижньої кінцівки, підтримання рухливості коліна та поступове збільшення здатності суглоба переносити навантаження.
Залежно від ситуації лікар також може розглядати медикаментозне лікування та інші методи контролю симптомів. Якщо консервативні можливості вичерпані, а виражений біль і обмеження суттєво впливають на життя людини, окремо оцінюються показання до хірургічного лікування.
Апаратні методи займають допоміжне місце в цій системі. Один із них — високоінтенсивна лазеротерапія HILT.
Під час високоінтенсивної лазеротерапії тканини отримують світлову енергію з визначеними параметрами. Її поглинання запускає фізичні та біологічні реакції, які пов’язують із фотобіомодуляцією та впливом на механізми болю. При HILT також має значення контрольований фототермічний компонент.
Для пацієнта важливо розуміти межі методу. Лазер не «нарощує новий хрящ» за кілька процедур і не усуває всі структурні зміни, які вже сформувалися в суглобі. Основне клінічне завдання HILT при остеоартрозі — зменшення болю та покращення функціонального стану, якщо для такого лікування є показання.
Зменшення болю може мати практичне значення ще й тому, що людині стає простіше рухатися та виконувати необхідні вправи. Саме тому HILT логічніше розглядати не ізольовано, а в контексті загальної програми відновлення.
Для остеоартрозу колінного суглоба високоінтенсивна лазеротерапія досліджена краще, ніж для багатьох інших ортопедичних станів. Систематичний огляд і метааналіз 2023 року включив дев’ять досліджень HILT у пацієнтів із симптоматичним остеоартрозом коліна. В усіх включених роботах повідомлялося про позитивну динаміку болю, хоча методологічна якість досліджень відрізнялася.
Особливо цікаві результати отримали в дослідженнях, де лазеротерапію поєднували з вправами. Це відповідає логіці комплексного лікування: апаратний метод використовується для роботи із симптомами, тоді як вправи допомагають впливати на силу, рухливість і функціональні можливості.
Інший систематичний огляд та мережевий метааналіз HILT і LLLT у поєднанні з вправами також показав позитивні результати такого підходу щодо болю та функції при остеоартрозі коліна. Водночас дослідження лазеротерапії суттєво відрізняються за параметрами процедур, тому переносити один конкретний протокол на всіх пацієнтів некоректно.
Наявні дані дозволяють розглядати HILT як один із додаткових методів консервативного лікування, але не як альтернативу всій програмі роботи з остеоартрозом.
Біль часто запускає своєрідне замкнене коло. Людина менше навантажує ногу, через що поступово знижується м’язова сила і здатність виконувати звичні дії. Навіть помірне навантаження після цього переноситься гірше та може знову провокувати симптоми.
Якщо HILT допомагає зменшити біль, цей період можна використовувати для роботи над функцією. Вправи підбирають так, щоб поступово тренувати м’язи та збільшувати навантаження без різких стрибків його інтенсивності.
Тому результат лікування варто оцінювати не тільки за шкалою болю. Не менш важливо, чи стало людині простіше ходити, вставати зі стільця, користуватися сходами та виконувати інші необхідні повсякденні дії.
Доцільність HILT визначається після оцінки стану пацієнта. Наявність слова «артроз» у висновку рентгенолога сама по собі не означає, що людині потрібна лазеротерапія.
Метод може розглядатися як частина консервативного лікування, коли остеоартроз супроводжується болем та функціональними обмеженнями і лікар бачить клінічне завдання для такого впливу. Важливо також врахувати протипоказання до процедури та інші захворювання пацієнта.
При цьому план лікування може суттєво відрізнятися навіть у двох людей з однаковою рентгенологічною стадією артрозу, оскільки їхні симптоми, фізичні можливості та потреби можуть бути зовсім різними.
Розраховувати на один апаратний метод при хронічному захворюванні суглоба не варто. HILT може допомагати контролювати симптоми, але не замінює роботу з тими факторами, які визначають повсякденну функцію коліна.
Якщо через біль людина втратила силу, стала менше рухатися або вже не може виконувати звичні навантаження, після полегшення симптомів ці можливості потрібно поступово відновлювати. Саме тому лазеротерапія та фізична реабілітація вирішують різні, але взаємопов’язані завдання.
Сам діагноз остеоартрозу ще не означає необхідності операції. Значна частина пацієнтів може тривалий час контролювати симптоми за допомогою консервативного лікування та залишатися фізично активною.
Питання хірургічного лікування виникає тоді, коли біль і функціональні обмеження стають значними, суттєво впливають на повсякденне життя, а належно проведене консервативне лікування не забезпечує прийнятного результату. Рішення в такій ситуації приймається індивідуально після оцінки стану суглоба та потреб пацієнта.
У Mashtaler Ortho&Trauma для проведення HILT використовуємо систему BTL High Intensity Laser.
Перед призначенням процедури важливо визначити причину болю в коліні та оцінити не тільки результати візуалізації, а й функцію суглоба. Якщо високоінтенсивна лазеротерапія має показання, вона може бути включена в комплексне консервативне лікування разом із фізичною реабілітацією та іншими необхідними методами.
Мета такого підходу — не просто отримати тимчасово меншу цифру на шкалі болю, а допомогти людині краще користуватися коліном і поступово повернутися до необхідного рівня повсякденної активності.
830 грн.
Високоінтенсивний лазер (ціна за 1 ділянку, кожна наступна ділянка коштує додатково 300 грн.)