Як розпізнати подагру: ознаки, діагностика та методи лікування

Подагра — це запальне захворювання суглобів, пов’язане з накопиченням кристалів урату. Типовий напад починається раптово: суглоб сильно болить, набрякає, червоніє та стає гарячим. Найчастіше першою уражається основа великого пальця стопи, проте запалення може охоплювати й інші ділянки. 

‍

Далі — про причини подагри, характерні симптоми, діагностику та сучасні методи лікування.

‍

Що таке подагра та чому вона виникає

Подагра належить до кристалічних артритів. Запалення починається, коли в суглобі або навколишніх тканинах накопичуються голкоподібні кристали моноурату натрію — солі сечової кислоти. Імунна система реагує на них як на подразник, тому виникають біль і запалення.

‍

‍

Якщо розглядати, що це, подагра, варто розглянути стан гіперурикемії, тобто надлишку уратів у крові. Він є найважливішим фактором розвитку хвороби. Водночас підвищений рівень сечової кислоти не завжди переходить у подагру: багато людей роками мають гіперурикемію без суглобових нападів.

‍

Як сечова кислота впливає на суглоби при подагрі

Сечова кислота утворюється під час розщеплення пуринів — речовин, які містяться в клітинах організму та їжі. У крові вона переважно перебуває у формі урату. Основну частину цієї сполуки виводять нирки, а меншу — травна система.

‍

Коли утворення урату перевищує виведення сечової кислоти, її концентрація поступово зростає. Саме цей механізм пояснює, що таке подагра. Тривала гіперурикемія створює умови для формування кристалів у суглобах, бурсах і сухожильних оболонках. Певний час відкладення кристалів сечової кислоти може не викликати скарг.

Але після активації запальної реакції пацієнт одразу відчуває гострий біль у суглобі, тепло та різке обмеження рухів. Напад може початися дуже швидко, без тривалих попередніх ознак. 

‍

Основні причини розвитку подагри

Причини подагри найчастіше пов’язані з недостатнім виведенням урату нирками. Значно рідше організм виробляє надмірну кількість сечової кислоти через прискорене руйнування клітин або спадкові порушення ферментів.

‍

До основних механізмів належать:

• зниження функції нирок;
• генетична схильність до порушення обміну сечової кислоти;
• приймання окремих діуретиків, циклоспорину чи низьких доз ацетилсаліцилової кислоти;
• стани зі швидким оновленням клітин, зокрема окремі онкологічні та гематологічні захворювання.

Харчування рідко стає єдиною причиною хвороби. Раціон впливає на загальний рівень урату разом зі спадковістю, роботою нирок, ліками та супутніми захворюваннями.

‍

Фактори ризику: хто найчастіше хворіє на подагру

Подагра частіше виникає у чоловіків середнього та старшого віку. У жінок ризик помітно зростає після менопаузи, коли змінюється гормональний вплив на виведення урату. Сімейні випадки хвороби також підвищують імовірність її розвитку.

‍

Додатковими факторами ризику є:

• хронічна хвороба нирок та артеріальна гіпертензія;
• надлишкова маса тіла, метаболічний синдром або цукровий діабет;
• регулярне вживання алкоголю та солодких напоїв із фруктозою;
• лікування діуретиками чи окремими імуносупресивними препаратами;
• тривале підвищення сечової кислоти.

Наявність одного фактора ще не підтверджує діагноз. На консультації лікар зіставить їх із характером нападів, станом суглобів і результатами призначених досліджень.

‍

Перші симптоми подагри, які не можна ігнорувати

Першим проявом зазвичай стає раптовий моноартрит — запалення одного суглоба. Найтиповіше ураження основи великого пальця стопи, хоча дебют можливий у гомілковостопному суглобі, середній частині стопи чи коліні.

‍

Перші ознаки подагри:

• сильний біль, який швидко наростає протягом кількох годин;
• помітний набряк і почервоніння шкіри;
• локальне підвищення температури;
• болючість навіть від легкого дотику або тиску взуття.

Напад часто починається вночі або рано вранці. Після стихання гострих проявів суглоб іще кілька днів може залишатися чутливим та менш рухливим.

‍

Як проявляється гострий напад подагри

Гострий напад розвивається швидко й нерідко будить пацієнта серед ночі. Біль досягає високої інтенсивності за кілька годин, а будь-який рух чи дотик стає неприємним. Уражена ділянка набрякає, червоніє та відчувається гарячою.

‍

Прояви зазвичай слабшають протягом одного-двох тижнів. Наступний напад може виникнути через кілька місяців або років, однак без контролю урату епізоди поступово частішають і тривають довше. Їх здатні провокувати алкоголь, певні продукти, травма, гостра хвороба або окремі ліки.

‍

Які суглоби найчастіше уражає подагра

Найхарактерніша локалізація — перший плюснефаланговий суглоб великого пальця. Він з’єднує палець зі стопою та приймає значне навантаження під час ходьби. Часто запалюються також гомілковостопні суглоби, середня частина стопи й коліна.

‍

З часом хвороба може охопити лікті, зап’ястки та суглоби на пальцях рук і ніг. На початку напад переважно обмежується однією ділянкою. Для тривалого перебігу характерніше одночасне залучення кількох суглобів.

‍

Стадії розвитку подагри та можливі ускладнення

Перебіг від підвищення урату до хронічного ураження умовно поділяють на чотири стадії:

1. Безсимптомна гіперурикемія. Рівень урату підвищений, але болю та набряку ще немає. У багатьох людей цей стан ніколи не переходить у подагру.
2. Гострий напад. Кристали запускають раптове запалення одного або кількох суглобів.
3. Міжнападний період. Скарги зникають, хоча кристалічні відкладення можуть зберігатися.
4. Хронічна тофусна подагра. У тканинах формуються тофуси — щільні скупчення уратів, а суглоби поступово ушкоджуються.

Серед можливих ускладнень — ерозії кісток, деформація суглобів, втрата рухливості та сечокам’яна хвороба. Правильно підібране уратознижувальне лікування сприяє розчиненню кристалів і захищає тканини від подальшого пошкодження.

‍

Чим небезпечна хронічна подагра для організму

Хронічна подагра підтримує запалення й поступово пошкоджує суглобові поверхні. Через повторні напади людині стає складніше ходити, користуватися рукою або виконувати фізичну роботу. Великі тофуси можуть травмувати шкіру, сухожилля та м’які тканини навколо суглоба.

‍

У пацієнтів із подагрою часто одночасно виявляють хронічну хворобу нирок, артеріальну гіпертензію, ожиріння та серцево-судинні порушення. Тому під час спостереження оцінюють ширший стан організму. Окремої уваги потребують функція нирок, артеріальний тиск, рівень глюкози та ризик утворення каменів.

‍

Як відрізнити подагру від інших захворювань суглобів

Подагра частіше починається раптово, уражає один суглоб і викликає дуже виражений біль. 

‍

Остеоартроз зазвичай розвивається поступово, сильніше турбує під навантаженням і рідше супроводжується яскравим почервонінням. Для ревматоїдного артриту більш типові тривала ранкова скутість і симетричне запалення дрібних суглобів.

‍

Подібну картину можуть давати інфекційний артрит, травма та відкладення кристалів пірофосфату кальцію. За зовнішніми ознаками надійно розрізнити ці стани вдається не завжди. Точний висновок потребує огляду, аналізів і, за сумнівної картини, дослідження суглобової рідини.

‍

Діагностика подагри: аналізи, УЗД та інші обстеження

Діагностика починається з огляду ураженого суглоба. Лікар уточнить швидкість появи болю, попередні епізоди, прийняті препарати та супутні захворювання. Після цього він визначить потрібний обсяг обстеження.

‍

Для підтвердження застосовують:

• аналіз крові на сечову кислоту та показники функції нирок;
• пункцію суглоба з пошуком кристалів моноурату натрію;
• УЗД для виявлення кристалічних відкладень, тофусів і запалення;
• рентгенографію або комп’ютерну томографію за складної чи хронічної картини.

Виявлення кристалів у суглобовій рідині залишається найточнішим підтвердженням подагри. Рівень урату від 360 мкмоль/л, або 6 мг/дл, підтримує клінічний діагноз, але під час самого нападу показник іноді тимчасово знижується. Якщо аналіз нормальний, а симптоми типові, його повторюють щонайменше через два тижні після стихання запалення.

‍

Сучасні методи лікування подагри

Лікування має дві окремі цілі: швидко контролювати гострий напад і надалі знизити рівень урату до цільового значення. Для першого завдання застосовують протизапальні препарати та локальне охолодження. Друге потребує тривалої уратознижувальної терапії, якщо напади повторюються, сформувалися тофуси, хронічний артрит або супутня хвороба нирок.

‍

Пояснюючи пацієнту, що таке подагра і як її лікувати, лікар робить акцент на частоті загострень та наявності супутніх захворювань. Зазвичай ціллю лікування є стабілізація стану та нормалізація рівня життя. Повністю вилікувати хворобу неможливо, але можна мінімізувати частоту та інтенсивність нападів. 

‍

Лікування починають із невеликої дози препаратів, а потім коригують її за рівнем урату. Зміни способу життя доповнюють медикаментозну терапію, проте за сформованої подагри не замінюють її.

‍

Які препарати застосовують при подагрі

Під час гострого нападу лікар обирає нестероїдний протизапальний препарат, колхіцин або короткий курс кортикостероїду. Рішення залежить від стану нирок, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинного ризику й інших ліків. Внутрішньосуглобову ін’єкцію кортикостероїду лікар може розглянути, якщо НПЗП або колхіцин протипоказані, погано переносяться чи не дали достатнього ефекту.

‍

Для довготривалого контролю використовують препарати, які знижують рівень сечової кислоти:

• алопуринол — зменшує утворення урату та найчастіше застосовується як стартовий засіб;
• фебуксостат — також пригнічує синтез сечової кислоти;
• урикозуричні препарати — посилюють її виведення нирками в окремих клінічних ситуаціях;
• колхіцин — зменшує запальну реакцію на кристали уратів 

На початку уратознижувальної терапії напади можуть тимчасово почастішати. Для їх профілактики лікар додає колхіцин, низьку дозу протизапального засобу або кортикостероїду на визначений період. Дозування підбирають індивідуально з урахуванням аналізів та супутніх хвороб.

‍

Дієта при подагрі: які продукти потрібно виключити

Універсальної дієти, яка самостійно виліковує подагру або гарантовано запобігає нападам, немає. Водночас скорочення алкоголю, солодких напоїв і частини тваринних продуктів допомагає зменшити харчове навантаження на обмін уратів.

‍

Найбільше варто обмежити:

• субпродукти — печінку, нирки, язик та інші органи;
• великі порції червоного м’яса й концентровані м’ясні бульйони;
• анчоуси, сардини, мідії та окремі інші морепродукти;
• пиво, міцний алкоголь і напої, підсолоджені фруктозою.

Регулярне вживання продуктів, багатих на пурини тваринного походження, може підвищувати рівень урату. Овочі з високим вмістом пуринів повністю виключати не потрібно: рослинна їжа залишається важливою частиною збалансованого раціону.

‍

Що можна їсти при подагрі для зменшення нападів

Основою харчування стає збалансований раціон із відповідною калорійністю. Вам підійдуть овочі, цільні фрукти, цільнозернові та нежирні молочні продукти. Білок можна отримувати з помірної кількості птиці, яєць, бобових і кисломолочних продуктів.

‍

Корисно дотримуватися таких принципів:

• пити достатньо рідини з урахуванням стану нирок і серця;
• формувати значну частину раціону з овочів;
• вибирати цільні фрукти замість підсолоджених соків;
• знижувати масу тіла поступово, без різкого обмеження калорій.

Раціон допомагає контролювати вагу, артеріальний тиск і супутні порушення обміну речовин. За частих нападів або тофусів харчові зміни працюють разом із препаратами, а не замість них.

‍

Профілактика подагри та контроль рівня сечової кислоти

Профілактика повторних нападів ґрунтується на стабілізації рівня урату. Для більшості пацієнтів ціль становить менше 360 мкмоль/л, або 6 мг/дл. За тофусів, хронічного подагричного артриту або частих нападів, які тривають попри досягнення рівня нижче 360 мкмоль/л, лікар може прагнути показника нижче 300 мкмоль/л, або 5 мг/дл.

‍

Під час підбору дози аналіз проводять приблизно щомісяця, доки не буде досягнуто цільового значення. Після стабілізації рівень урату контролюють періодично, часто один раз на рік. Регулярний прийом призначених ліків, поступова нормалізація маси тіла та зменшення споживання алкоголю підтримують результат лікування.

‍

Коли потрібно звернутися до лікаря при симптомах подагри

Вам варто звернутися до лікаря після першого раптового нападу сильного суглобового болю. Огляд також потрібен, якщо епізоди повторюються, з’явилися щільні вузлики біля суглобів, виникали камені в нирках або призначене лікування недостатньо контролює симптоми.

‍

Швидше заплануйте консультацію, якщо:

• біль у суглобі тримається довше очікуваного або регулярно повертається;
• одночасно запалилися кілька ділянок;
• у вас є хронічна хвороба нирок або складно підібрати препарат;
• рухливість суглоба поступово зменшується.

Невідкладний огляд потрібен, коли гарячий, червоний і набряклий суглоб поєднується з підвищенням температури тіла або різким погіршенням самопочуття. Інфекційний артрит може виглядати як подагра, тому в такій ситуації діагностику проводять без зволікання.

‍