Біль у плечі може спочатку виникати лише під час тренування, фізичної роботи або рухів рукою над головою. Згодом стає складніше одягнути куртку, дістати предмет із верхньої полиці або лежати на болючому боці. Однією з поширених причин таких симптомів є патологія сухожиль ротаторної манжети плеча.
Ротаторна манжета — це комплекс м’язів і сухожиль, які беруть участь у рухах плеча та допомагають стабілізувати головку плечової кістки. Коли навантаження на сухожилля регулярно перевищує його здатність адаптуватися до нього, можуть поступово виникати біль і функціональні обмеження. Такий стан називають тендинопатією ротаторної манжети.
У більшості випадків лікування починається без операції. Основне значення має правильно підібрана програма навантаження та відновлення функції плеча, а для контролю симптомів можуть додатково застосовуватися інші консервативні методи. Один із них — високоінтенсивна лазеротерапія HILT.
Ротаторну манжету утворюють чотири м’язи та їхні сухожилля: надостьовий, підостьовий, малий круглий і підлопатковий. Вони оточують плечовий суглоб і працюють разом під час піднімання, обертання та інших рухів руки.
Особливість плеча полягає в дуже великому діапазоні рухів. Це дає руці значну свободу, але водночас висуває високі вимоги до м’язів, сухожиль та інших структур, які контролюють положення суглоба.
Тендинопатія виникає не тому, що сухожилля просто «стерлося». На його стан впливають навантаження, здатність тканини адаптуватися до нього, вік, попередні травми та низка інших факторів. Структурні зміни сухожилля при цьому не завжди прямо відповідають інтенсивності болю.

Біль часто відчувається у верхній або зовнішній частині плеча і може поширюватися вниз по руці. Для частини пацієнтів особливо неприємними стають рухи, під час яких руку потрібно піднімати або утримувати на відстані від тулуба.
Серед поширених симптомів:
Симптоми можуть розвиватися поступово, без конкретної травми. В інших випадках людина пов’язує їхню появу з різким збільшенням фізичного навантаження, поверненням до спорту після перерви або незвично інтенсивною роботою руками.
Тривалий час біль у ротаторній манжеті часто пояснювали механічним «защемленням» сухожилля між структурами плеча. Звідси походить і добре відомий термін «імпінджмент-синдром».
Сучасне розуміння проблеми складніше. На появу симптомів можуть одночасно впливати стан самого сухожилля, характер та обсяг навантаження, здатність м’язів контролювати рух плеча, вік, метаболічні фактори та індивідуальна чутливість до болю. Тому знайти одну структуру, яка нібито «треться» або «защемлюється», і усунути тільки її не завжди означає вирішити проблему.
Саме поняття тендинопатії краще відображає хронічний стан сухожилля, ніж поширений термін «тендиніт». Запальний компонент може бути присутнім, але тривалий біль не можна пояснити виключно запаленням.
Для розвитку проблеми зовсім не обов’язково регулярно тренуватися. Ротаторна манжета працює під час багатьох повсякденних дій, тому повторюване професійне або побутове навантаження також може стати суттєвим фактором.
Особливо це стосується роботи, при якій доводиться часто піднімати руки, утримувати предмети на відстані від тіла або багаторазово виконувати однакові рухи плечем. Симптоми можуть з’явитися й після незвичного навантаження, наприклад ремонту, роботи в саду чи іншої активності, до якої людина не була підготовлена.
Важливе не лише абсолютне навантаження, а його зміна. Навіть звична для фізично підготовленої людини робота може стати надмірною після тривалої перерви.
Діагностика починається з оцінки симптомів та функції плеча. Лікар уточнює, коли виникає біль, які рухи його провокують, чи була травма, як змінилася сила руки та наскільки проблема обмежує повсякденну активність.
Під час огляду оцінюють активні та пасивні рухи, силу, реакцію на різні види навантаження та інші клінічні ознаки. Це важливо ще й тому, що біль у плечі може виникати не лише через ротаторну манжету. Подібні скарги можливі при адгезивному капсуліті, остеоартрозі, патології акроміально-ключичного суглоба, травматичних пошкодженнях та деяких неврологічних проблемах.
УЗД або МРТ можуть знадобитися, якщо результати дослідження здатні вплинути на подальшу тактику лікування. При цьому виявлені на МРТ структурні зміни сухожиль потрібно співвідносити з клінічною картиною, а не розглядати ізольовано від симптомів пацієнта.
Структурні зміни ротаторної манжети стають поширенішими з віком і можуть виявлятися навіть у людей, у яких плече не болить. Тому сам факт тендинопатії або часткового пошкодження сухожилля в описі МРТ ще не визначає необхідність операції.
Значення мають розмір і характер пошкодження, механізм його виникнення, вік та активність пацієнта, вираженість слабкості, тривалість симптомів і реакція на консервативне лікування. Особливої уваги потребує ситуація, коли після травми людина раптово втратила можливість нормально піднімати руку або виникла значна слабкість.
Для багатьох пацієнтів із нетравматичним болем ротаторної манжети першим кроком залишається консервативне лікування.
Основна мета лікування полягає не лише у зменшенні болю, а у відновленні здатності плеча переносити необхідне навантаження. Якщо людина працює руками, займається спортом або виконує іншу специфічну діяльність, програма відновлення має поступово готувати плече саме до цих завдань.
Повністю припиняти користуватися рукою на тривалий час зазвичай недоцільно. На початку лікування навантаження можна скоригувати, щоб зменшити постійне провокування симптомів, після чого поступово збільшувати його відповідно до реакції плеча.
Важливою складовою є терапевтичні вправи. Вони можуть бути спрямовані на силу ротаторної манжети та інших м’язів плечового комплексу, контроль руху й поступове повернення до необхідних функціональних навантажень. Додаткові методи лікування підбирають залежно від клінічної ситуації та завдань конкретного етапу відновлення.
Високоінтенсивна лазеротерапія може використовуватися як додатковий метод у консервативній програмі, зокрема для роботи з болем. Під час HILT тканини отримують лазерне випромінювання з визначеними параметрами, а його біологічну дію пов’язують із фотобіомодуляцією та іншими реакціями на поглинуту світлову енергію.
Практичне завдання такого лікування полягає не в тому, щоб «запаяти» пошкоджене сухожилля лазером. Якщо процедура допомагає зменшити симптоми, це може створити кращі умови для руху, виконання вправ та поступового збільшення навантаження на плече.
Саме тому HILT логічніше використовувати як частину загальної стратегії, а не оцінювати окремо від фізичної реабілітації та інших необхідних методів.
Дослідження HILT охоплюють різні патології плеча та використовують неоднакові протоколи, тому результати потрібно трактувати з урахуванням цих відмінностей. Загалом клінічні роботи показують можливість зменшення болю та покращення функції, але це не означає однакової ефективності для кожного діагнозу та пацієнта.
У систематичному огляді та мережевому метааналізі 2026 року порівнювали HILT із низькоінтенсивною лазеротерапією при різних захворюваннях опорно-рухового апарату. Саме в підгрупі патологій плеча автори виявили найбільшу різницю на користь HILT щодо болю, яка, на відміну від більшості інших досліджених локалізацій, перевищувала встановлений ними поріг клінічної значущості. Водночас загальна впевненість у доказах була переважно дуже низькою, тому ці результати не варто трактувати як підтвердження універсальної переваги HILT.
Це добре показує місце методу в сучасній практиці: результати перспективні, але рішення про лазеротерапію має ґрунтуватися на клінічній ситуації, а не лише на тому, що в пацієнта болить плече.
Пацієнт закономірно оцінює лікування насамперед за тим, наскільки менше болить плече. Проте для тендинопатії не менш важливо, що відбувається з функцією руки після зменшення симптомів.
Якщо людина кілька місяців уникала певних рухів, м’язи та сухожилля могли втратити частину здатності переносити звичне навантаження. Повернення одразу до попереднього обсягу роботи чи тренувань після зникнення болю може знову перевищити їхні поточні можливості.
Тому період, коли симптоми стають менш вираженими, варто використовувати для поступового відновлення сили та функції. У цьому контексті HILT і терапевтичні вправи мають різні завдання та можуть доповнювати одне одного.
Тендинопатія ротаторної манжети часто потребує поступового відновлення, особливо якщо симптоми існували протягом кількох місяців. Швидкість змін залежить від стану сухожилля, характеру роботи чи спорту, супутніх факторів і можливості регулювати навантаження.
Результат при цьому не варто оцінювати лише за відчуттями одразу після процедури або тренування. Важливіша динаміка протягом часу: чи легше піднімати руку, чи збільшується сила, чи можна довше працювати без загострення та чи поступово повертаються рухи, які раніше провокували біль.
Саме така оцінка допомагає зрозуміти, чи справді програма лікування покращує функцію, а не лише тимчасово змінює інтенсивність симптомів.
Поступовий біль після перевантаження та раптова втрата функції після травми — різні клінічні ситуації. У другому випадку не варто починати самостійне лікування лише з фізіотерапевтичних процедур.
Особливо важливо звернутися на огляд, якщо після падіння, ривка або іншої травми виникла різка слабкість і стало складно чи неможливо піднімати руку. Також додаткової оцінки потребують значне обмеження рухів, виражений нічний біль, неврологічні симптоми або стан, який тривалий час не покращується.
Діагностика в таких випадках потрібна для того, щоб не пропустити пошкодження чи іншу патологію, при якій тактика лікування буде відрізнятися від звичайної програми при тендинопатії.
У Mashtaler Ortho&Trauma для проведення HILT використовуємо систему BTL High Intensity Laser. Перед призначенням процедури важливо встановити ймовірне джерело болю та оцінити функцію плеча, оскільки однакові за відчуттями симптоми можуть виникати при різних патологіях.
Якщо високоінтенсивна лазеротерапія має показання, її можна включити в комплексне консервативне лікування разом із фізичною реабілітацією. У такому випадку робота із симптомами поєднується з поступовим відновленням сили, рухливості та здатності плеча переносити необхідне пацієнту навантаження.
Мета лікування полягає не тільки в тому, щоб плече перестало боліти в спокої. Важливо повернути можливість нормально користуватися рукою в побуті, на роботі та під час фізичної активності без постійного повторного загострення.