Фізична терапія — це комплекс заходів для відновлення рухової функції та здатності виконувати повсякденну активність після травми або захворювання. Її основу складають індивідуально підібрані вправи з поступовим збільшенням навантаження.
Далі пояснюємо етапи відновлення та способи оцінювання результату.
Фізична терапія спрямована на відновлення рухових функцій, які змінилися після травми або через захворювання. Мета — самостійність у повсякденному житті.
Наприклад, після травми коліна однією з цілей стає самостійний підйом сходами до своєї квартири. Вправи готують ногу до цього навантаження. Пацієнт поступово вчиться впевнено переносити вагу тіла на травмовану кінцівку.

Реабілітація потрібна, коли після травми або лікування зберігаються функціональні обмеження, що заважають звичній фізичній активності. Наприклад, складно пройти відповідну відстань до роботи.
Приводами для реабілітації є конкретні труднощі:
Фізична терапія при травмах опорно-рухового апарату допомагає повернути рухливість і здатність травмованої ділянки витримувати навантаження. Зміст програми визначає характер пошкодження — кістки, суглоба, зв’язки та сухожилля, які виконують різні завдання під час руху, тому відновлення враховує стан кожної ураженої структури.
Після травми суглоба відновлюють амплітуду рухів і контроль кінцівки під час виконання повсякденних дій. Наприклад, після вивиху плеча поступово повертають піднімання руки. Далі додають зміцнення м’язів, які утримують головку плечової кістки в суглобі під час руху.
При пошкодженні зв’язок реабілітація спрямована на відновлення стабільності суглоба під час руху. Зв’язки утримують кістки у стабільному положенні. Після їх травмування зміцнюють м’язи навколо суглоба й тренують координацію, щоб краще контролювати положення кінцівки.
Після часткового видалення меніска опору на ногу зазвичай дозволяють у перші дні; реабілітація займає приблизно 3–6 тижнів, а після шва меніска відновлення триває довше — орієнтовно 3–6 місяців.
Після перелому реабілітація допомагає повернути силу м’язів кінцівки та рухливість суглобів, які обмежувала іммобілізаціціія. Початковий етап передбачає стабільність кісткових уламків. Поки травмована ділянка зафіксована, у програмі використовують дозволені рухи в сусідніх суглобах і вправи для збереження роботи м’язів.
Коли кістка достатньо зрослася, навантаження поступово розширюють відповідно до результатів контрольного огляду.
Реабілітація після спортивних травм готує пошкоджену ділянку до навантажень конкретного виду спорту.
Повернення до тренувань починається з окремих спортивних вправ. Подальше збільшення зусилля узгоджують із результатами оцінювання фізичних можливостей. Прикладом такого підходу є протокол реабілітації Aspetar після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки.
Фізична терапія включає такі етапи:
Основний метод фізичного відновлення — терапевтичні вправи для повернення рухливості та поступового збільшення навантаження на травмовану ділянку. У програмі поєднують такі види вправ:
Мануальні техніки доповнюють роботу над рухливістю. Фізичний терапевт працює руками із суглобом або навколишніми тканинами, щоб збільшити доступний обсяг руху. Спеціаліст також навчає пацієнта навчає користуватися милицями чи ортезом.
Апаратні процедури додають для конкретного завдання, наприклад зменшення болю, який заважає початку занять. Вони доповнюють програму активного відновлення.
Робота з фізичним терапевтом важлива для точного дозування навантаження відповідно до стану тканин і якості рухів. Фахівець перевіряє техніку та коригує програму.
Наприклад, після травми плеча людина дотягується до полиці завдяки нахилу тулуба, компенсуючи обмежений рух у суглобі. Під час огляду спеціаліст оцінює ці рухи та коригує вправи, щоб ефективніше працювати над рухом у плечі та відстежувати, як саме змінюється його функція.
Термін пов’язаний із загоєнням конкретної тканини. Повернення до повноцінного спорту потребує додаткової підготовки після відновлення основних побутових рухів.
Для переломів термін розраховують за локалізацією та складністю пошкодження. Зрощення кістки оцінюють під час огляду та за контрольними знімками, після чого визначають темп подальшого збільшення навантаження на кінцівку.
Реабілітація дає результат, коли звичні дії стають доступнішими та поліпшуються. Для спостереження за змінами корисно фіксувати:
Порівнюйте результати в однакових умовах: на тому самому маршруті або з тим самим опором у вправі. Це дозволяє точніше вимірювати ступінь змін.
Відновленню заважають нерегулярні заняття та надмірне навантаження, зокрема під час повсякденних справ. На темп реабілітації впливають такі чинники:
Якщо прогрес зупинився, програму переглядають занять разом із загальним обсягом навантаження протягом дня. Часто корекції потребує конкретна вправа або її обсяг.
Планувати реабілітацію варто вже під час первинного лікування травми, коли визначені діагноз і дозволений режим рухів.
Приводом для звернення є збережені порушення руху. Відновлення після операції продовжують, якщо вам складно ходити сходами або виконувати звичну роботу травмованою рукою.
До візиту визначте дію, до якої хочете повернутися: наприклад, пройти пішки дорогу до роботи. Така ціль допоможе отримати чіткий вимірюваний результат у повсякденному житті.
У центрі Mashtaler Ortho&Trauma у Львові ми проводимо фізичну терапію після травм опорно-рухового апарату та ортопедичних операцій. Наша програма складається з урахуванням стану пацієнта та його цілей. Її розробляють кваліфіковані ортопеди-травматологи й фізичні терапевти, які мають досвід відновлення після артроскопії та спортивних травм.
Наші спеціалісти підберуть вправи для занять у центрі та вдома. На повторних візитах ми оцінюватимемо реакцію суглоба й уточнюватимемо, які рухи та навантаження додавати до програми відновлення.